ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ
• Не балуйте мене, ви мене цим псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.
• Не бійтеся бути твердими зі мною. Я віддаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені визначити своє місце.
• Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що рахуватися потрібно лише з силою. Я озвуся з більшою готовністю на ваші ініціативи.
• Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і примушує наполегливіше намагатися у всіх випадках залишити останнє слово за собою.
• Не давайте обіцянок, яких ви не можете виконати; це похитне мою віру у вас.
• Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю або роблю щось тільки за тим, щоб просто засмутити вас. А то потім я спробую досягти ще більших «перемог».
• Не турбуйтеся надто сильно, коли я кажу: «Я вас ненавиджу». Я не маю буквально це на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили мені.
• Не змушуйте мене відчувати себе молодше, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши «плаксою» і «скиглієм».
• Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.
• Не дозволяйте моїм «поганим» звичкам залучати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на продовження їх.
• Не поправляйте мене у присутності сторонніх людей. Я зверну набагато більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.
• Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту. За деякими з об’єктивних причин мій слух притупляється в цей час, а моє бажання співпрацювати з нами стає набагато слабкіше. Буде нормально, якщо ви зробите певні кроки, але поговоріть зі мною про це дещо пізніше.
• Не намагайтеся читати мені повчання і нотації. Ви будете здивовані, відкривши, як прекрасно я знаю, що таке добре і що таке погано.
• Не змушуйте мене відчувати, що мої вчинки – смертний гріх. Я повинен навчитися робити помилки, не відчуваючи, що я ні на що не придатний.
• Не чіпляйтеся до мене і не бурчіть на мене. Якщо ви будете це робити, я буду змушений захищатися, прикидаючись глухим.
• Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я іноді і сам не знаю, чому роблю так, а не інакше.
• Не піддавайте занадто великим випробуванням мою чесність. Будучи заплутаний, я легко перетворююся на брехуна.
• Не забувайте, що я люблю експериментувати. Таким чином я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим.
• Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я вчуся на власному досвіді.
• Не звертайте занадто багато уваги на мої маленькі хвороби. Я можу отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене надто багато уваги.
• Не намагайтеся позбутися мене, коли я ставлю відверті питання. Якщо ви не будете на них відповідати, ви побачите, що я взагалі перестану ставити вам питання і буду шукати інформацію десь на стороні.
• Не відповідайте на дурні й безглузді запитання. Якщо ви будете це робити, то незабаром виявите, що я просто хочу, щоб ви постійно мною займалися.
• Ніколи навіть і не натякайте, що ви досконалі та безпомильні. Це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами.
• Не турбуйтеся, що ми проводимо разом занадто мало часу. Значення має те, як ми його проводимо.
• Нехай мої страхи та побоювання не викликають у вас занепокоєння. Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.
• Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і схвалення, але похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж забувається. А наганяй, здається, ніколи.
• Ставтеся до мене так само, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж стану вашим другом. Запам’ятайте, що я вчуся, більше наслідуючи прикладів, а не піддаючись критиці.
• І крім того, я вас люблю, будь ласка, дайте відповідь мені любов’ю на це.
10 заповідей батьківства
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти. Або – як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не думай, що дитина твоя: вона Божа. Вона особистість.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та – третій: це незворотний закон вдячності.
4. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й зійде.
5. Не стався до її проблем зверхньо. Бо тягар життя даний кожному по силах, і будь упевнений: їй її тягар не менший, ніж тобі твій. А може і більше. Тому що у неї ще немає звички.
6. Не принижуй!
7. Не муч себе, якщо не можеш щось зробити для своєї дитини, муч, якщо можеш і не робиш.
8. Пам’ятай – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб інші робили твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою: неталановитою, неуспішною, дорослою. Спілкуючись з нею, радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.
|